Бүгүн Mostbet букмекердик кеңсесине кошулуп, Кыргызстанда спорттук мелдештерден жана онлайн оюндарынан максималдуу ырахат жана пайда алыңыз. Бул жерден сиз спорттук иш-чаралар үчүн эң мыкты коэфициенттерди, ошондой эле ар кандай бонустарды жана акцияларды, бекер коюмдарды, бекер айлануулар жана Мостбет промо коддорун таба аласыз. Биздин веб-сайтты колдонуу оңой жана жөнөкөй, ал эми букмекерликти ого бетер ыңгайлуу кылуу үчүн профессионалдар командасы сиз үчүн мобилдик тиркемени иштеп чыгышты.

Рука, що гойдає колиску,
править світом.
Вільям Росс Уоллес

 

"Мама"-перше слово,яке ми вимовляєм
Але повагу до неї моментами втрачаєм
І все,що вона нам дала,ми забуваєм
Але цінуйте ви її в будь-який час
Лише вона завжди піклується про вас
Це та людина, без якої вам важко жити
Бо ніхто не буде вас так ще любити
Можеш проблеми їй свої не розповідати
Але хоча б повагу та любов ти має мати
І на дзвінки її повинен ти відповідати
Подякуй їй за те,що ти вмієш
Подякуй їй за те,що в житті ти розумієш
Вона замінить тобі усіх, але ніхто не замінить її
Не дай їй шанс втрачати віри та надії.


Сьогодні день матері повинні святкувати
Під час війни немає змоги відзначати
Вибухає в країні увесь горизонт
Синів відправляють на фронт
Довкола падають ракети та зорі
Сини матерів УКРАЇНОЮ хворі
Пролиті сльози,розбиті всі руїни
Помирають сини за свободу України
Але наших мам пам'ятають в будь-який час
Завжди цінуємо ми вас
Дякуємо за те,що ми вмієм
Дякуємо за все,що довкола розумієм
Ваші нерви,немов гітарна струна
Ніхто і не думав,що буде тривожна весна
Посміхались всі уві сні
І сьогодні сини на війні
Кожен день довгий,як рік
Зсередини усіх нас попік
Але сьогодні хочеться мам привітати
Миру та спокою усім побажати

Денис Гливий,
студент факультету торгівлі, маркетингу
та сфери обслуговування


Наталя Махначова,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри менеджменту та адміністрування

«Мамині волошки»
(сл. і муз. Н. Махначова)

1. Синьоокі квіти на полях пшеничних,
Мов у рай виходжу, в поле золоте.
Вранці сходить сонце у красі незвичній
І немов би в казці постає усе!
Синьоокі квіти - мамині волошки!
Я до них схиляю голову свою.
Я знайду хвилину, в рідний дім полину,
Голубі волошки мамі принесу.

Приспів:
Як я лечу до зір у мріях, уві сні,
То й матері моїй спокійно на душі!
Вже зустрічі давно чекаю я щораз,
Сказати хочу, що люблю, матусю, Вас!

2. Синьоокі квіти, колоски пшениці,
Материнська ласка є в моїй душі!
Завжди біля мене, мов живі, волошки,
Ті, що моя мама вишила мені.
Синьоокі квіти - мамині волошки!
Я до них схиляю голову свою.
Я знайду хвилину, в рідний дім полину,
Голубі волошки мамі принесу


Ти найкраща матуся на світі!
І такої як ти більш нема.
Подорослішали твої діти,
Твоя донька вже мама й сама!

Пам‘ятаю щасливе дитинство -
це були незабутні роки,
І прекрасне твоє материнство
та турботливі руки твої.

Пам‘ятаю душевні розмови,
І сімейних поїздок пісні,
І веселі родиннії збори
та смачнющі бенкети твої!

Пам‘ятаю усі подарунки
І Святвечір у колі сім‘ї.
Пам‘ятаю коли було нас більше..
І бабусі ще були живі...

Пам‘ятаю як вела до школи
В шкільній формі, у перший А клас,
І ходила на батьківські збори,
Випускний ще згадаю не раз.

Як же хочеться час повернути -
І дитинство вернути своє!
Пам‘ятати усе, не забути
Зберегти тих близьких, хто в нас є!

Я бажаю тобі, моя рідна,
Щоб ти довго-предовго жила
І здоров‘я міцнішим хай буде,
Щоб з онуками - НАМ помогла!

Хай до нас буде доля прихильна
і родина міцною буде.
Хай на все буде Божая воля!
Моя МАМА хай завжди буде!!!

Оксана Говорко,
начальник відділу реклами
та зв’язків з громадськістю


Дарія Кордонська,
студентка факультету економіки,
менеджменту та права

Вона заради нас віддасть життя

Вона заради нас віддасть життя.
Це та, хто приласкає, приголубить
До свого серденька своє дитя.
Вона - єдина, хто насправді любить.

Тепло своє й любов віддасть сповна
Своїй дитині, часом неслухняній.
Ночами не спала заради нас вона.
Тож вдячні будемо ми кожній мамі.

Для матерів своїх ми любі діти,
Дітьми були й залишимось назавжди.
Для неньки свої ми маленькі квіти,
Які вона ростила під балади.

Куди б не завертало нас життя,
Вона - єдина, хто не відвернеться,
Хто буде поруч з нами скрізь літа.
Бо ж серце мами для дитини б'ється.


«Подяка матері»

Твоє лагідне, миле очам обличчя,
Та тільки в даль дорога кличе.
«Матусю, я скоро повернуся»
Вона так ніжно мене обійняла,
Тихесенько сказала: «Доню, скоріш повертайся».

Доля мене до такого не готувала,
Розлука з матір’ю тажкою стала.
Сльозам не було краю
«Матусю я тебе кохаю…»

Так тяжко знову на душі,
Якби ж ти, мамо, зі мною була завжди.
Пробач, за те що не прислухалась до твоїх порад,
За те, що ночами змушувала не спати.
За всі твої пролиті сльози,
За всі не вірно сказані слова.

Тепер мене життя навчило,
Що в житті одна цінність –
Це та жінка, що тебе родила.
Яка ночей не досипала,
Яка ростила і доглядала,
Завжди допомагала.

Я дякую за все що ти для мене зробила.
За життя яке мені дала,
За доброту і ласку, яку подарувала.
Сердечно дякую тобі моя, Мамо!

Анна Вусата,
студентка факультету економіки,
менеджменту та права


Тетяна Тернавська,
студентка обліково-
фінансового факультету

Моя матуся, я сумую
І знаєш, я вже не малюю,
В душі моїй завжди гірка печаль
Стискає серце туга й жаль.

Я бачу тебе уві сні щодня
Тебе всім серцем люблю я.
Моя матуся, моя рідна
Надіюсь, що тебе я гідна.

Я жить стараюся на совість,
Та знай, що маю власну гордість.
Надіюсь, що ти на небесах,
Принаймні бачу так у снах.

А по щоці біжить сльоза
І ось на вулиці гроза.
Матуся, може поруч ти?
А захищаєш від біди?

І сподіваюсь на це я,
Бо ти моя душа й сім'я,
Ти із небес мене гукаєш,
Підходиш, ніжно обіймаєш.

І я скучаю дуже сильно
Ця біль проходить так повільно...
Нестерпно, тяжко ось так жити,
Коли цю втрату треба пережити.


Я часто сижу вспоминаю,
Как я появилась на свет.
Как все было в тот день, я не знаю
Но знаю точно, что дороже тебя в мире нет.
Ты знаешь, мама, смотрю я на тебя,
Душа радуется, глаза плачут,
Благодаря тебе живу я.
Ты отдаешь все детям своим,
И любишь нас всего дороже.
Ты только в нас видишь свой мир.
И пускай грустно бывает быть может.
Что не часто домой приезжаем,
Что звоним мы не каждый день.
Зато мы рядом всегда, ты это знай,
Мы ходим возле тебя как тень.
Вы не сердитесь на мам своих,
Что быть может они не правы.
Вы просто приезжайте, обнимите их,
И пускай их улыбка вас радует!

Анастасія Краєвська,
студентка факультету торгівлі,
маркетингу та сфери обслуговування


Валентин Мєллєр,
студент факультету економіки,

менеджменту та права

Людина не старіє

Людина не старіє, поки душа молода.
І вік це тільки цифра, надбавка до життя.
Чим більше прожито років, тим мудріше ми стаємо.
Чим сильніше прагнемо ми жити, тим швидше ми знайдемо стимул.

Я бажаю лиш тобі, окрім шаблонних "щастя та здоров'я",
Почати думати про себе, берегти і діяти по своєму.

Зніми з своїх плечей, ту гору обов'язків,
Цей тягар, який несеш, і не можеш з ним упоратись.
Так навіщо ж його тягнути, коли краще відпустити?
Не потрібно все життя, при собі його носити.

Менше переживань, ми уже дорослі,
Кінець-кінців, уже і самостійні.
Ми йдемо у життя, точно не наосліп,
І ти нам вкажеш путь, якщо зіб’є нас вітер.


МАМЕ

Мама никогда не подведет,
Не обманет и не позабудет,
Никогда не скажет «От ворот»,
Даже если с настроеньем худо будет.

Мама никогда не скажет «Нет»,
Там, где нужно, в щепки разобьется,
Детям дельный даст всегда совет,
На любую просьбу отзовется.

И поймет, подскажет, и простит,
Там, где нужно, нежно отругает
И не скажет «Голова болит»
И на всяк вопрос ответы знает.

Дети часто обижают матерей,
Не прося, как правило, прощенья,
Мамы ж молятся о счастии детей,
Не надеясь получить вознагражденья.

И прощает мама сердца боль
И бессонные часы всегда прощает
Не играя праведницы роль,
Даже роли мамы не играет.

Моя мама просто МАМА, просто МАТЬ,
Она лучшее творенье Бога,
Доброта, надежда, благодать,
И надежность моя мама тоже.

Я хочу, чтоб ты была жива
Всей душой своей и чтобы улыбалась,
И на сердце чтоб была весна,
И чтоб радость в доме не кончалась.

Я хочу, чтоб утро для тебя
Соловьиной трелью пело песни,
Чтоб мужчина, ласково любя,
Сделал жизнь немножко интересней.

Я желаю солнца и луны,
Звездный дождь и миллион в кармане.
Уваженья от детей, родных
И большую чашу для исполненных желаний

Долголетья и здоровья в дом,
И цветов весенних ароматы,
Теплоты, здоровия, добра
И весенних гроз веселые раскаты

А еще, чтобы твои друзья
Никогда под танки не бросали,
Чтобы чаша – дом, очаг – семья,
Чтоб чужие люди уважали.

Світлана Пастух,
лаборант кафедри фізичного виховання та спорту


Ярослав Габаль,
студент факультету економіки,
менеджменту та права

Девчёнки, клубы, мужская честь
В огромном мире этого всего навалом
А кто тебя полюбит таким, какой ты есть?
Оглянись хороший друг, ведь это твоя мама.

Когда был маленький и кушал ты пюре
И вилка с рук случайно выпадала
Мама, без всякой злости на лице
Молча, улыбаясь, поднимала

Когда с друзьями бежал ты на футбол
На миг ей показалось, что прохладно
Ты в спешке, прибежал назад домой
И только мама говорила «смотри сынок там аккуратно».

Повзрослел, пошёл с друзьями в клуб
Веселился с ними, танцевал
Мама, переживая, не сомкнула глаз ничуть
Держа свой телефон в руках -до самого утра ждала

Когда однажды грубо ей ответив
Молча посмотрев в твои глаза
Она пустив слезу, пошла на кухню
Делать завтрак, что б ты не голодал

Мама это всё мой милый друг
И если ты однажды нагрубил в ответ
Будь добр обними на парочку минут
Ведь ближе никого на свете больше нет

Всегда поддержит, спросит как дела
Всегда здоровья пожелает и добра
Что б девочку себе хорошую нашёл
И внуков нянчить поскорей привёл

И напоследок нужно подытожить
Не важно сколько будет тебе лет
Я буду говорить всегда одно и то же
Мама-ты уникальный в мире человек.


Моя матуся гарна, мила,
Вона,як феєверк- різна,різнобарвна,
Має багато почуттів,
Має усмішку красиву,
Та не тільки це!
Серце в неї велике, ласкаве.
Моя матуся то немов квітка,
То хурделиця зимова,
Захистить і приголубить.

Юлія Петровська,
студентка факультету торгівлі,
маркетингу та сфери обслуговування


Ірина Бараненко,
студентка факультету торгівлі,
маркетингу та сфери обслуговування

А знаєш,мам, я підросла і зрозуміла
Якими ж важливими були твої слова
Коли я намагалась, а не вміла
Ти лиш казала: "Я з тобою ,доню, не одна".

І у часи коли увесь світ проти мене,
Коли здається раптом все іде на перекір
Я нишком згадую про тебе
І в голові тихенько "Вийде..Вір!"

Нехай перевернеться світ, пройдуть роки,
Не знаю, що буду робити завтра, й яке покликання нести
Та розумію точно -
Хочу бути такою ж мамою, як ти.